Еволюція зайнятості у Великій Британії за 60 років правління Єлизавети ІІ
У спеціальній доповіді «Аудит зайнятості», опублікованій сьогодні на відзначення діамантового ювілею правління чинної королеви, Чартерний інститут персоналу і розвитку (CIPD) зробив спробу проаналізувати, що змінилося у зайнятості населення Великобританії з 1952 року. Результати дослідження наступні:
Більше роботи, але та сама кількість відпрацьованих годин
Хоча в даний час кількість зайнятого населення у Великобританії складає близько 29 мільйонів чоловік, що на 6 мільйонів більше, ніж в 1950-х, кількість відпрацьованих годин на тиждень не змінилася. Таким чином, можна говорити про те, що пройшов процес неофіційного «поділу роботи» з падінням тривалості середнього робочого тижня до 10 годин. Якщо у 50-ті роки тільки 4% людей працювали за неповним робочим днем, 60 років по тому цей показник становить 1 до 4 (6,5 млн. осіб).
Більша продуктивність праці і підвищення рівня життя
Вартість продукції, виробленої в економіці країни збільшилася в чотири рази з 1952 року: робоча сила стала набагато більш продуктивною, що дозволяє суспільству мати набагато більш високий рівень життя при тому ж обсязі роботи. Британці працюють більш кмітливо, докладаючи менше зусиль, ніж в 1950-х роках, хоча в даний час продуктивність на годину праці на 16% нижче, ніж у Франції, на 18% нижче, ніж у Німеччині та на 23% нижче, ніж у Сполучених Штатах.
Підвищення добробуту населення
На початку правління Королеви лише 1 з 5 сімей мала пральну машина, 1 з 10 телефон, 1 з 20 холодильник. Майже ніхто не мав центрального опалення. Менше половини всіх домогосподарств мало доступ до телебачення – більшість людей збиралися навколо одного екрану, що подивитися коронацію Єлизавети в 1953 році. Але в той час як рівень добробуту сьогоднішніх працівники набагато більш високий, є і набагато більша нерівність. Коли Єлизавета II вступила на престол, розподіл щотижневого доходу був майже ідентичний часам, коли королева Вікторія відзначила свій шістдесятирічний ювілей. У другій половині царювання Єлизавети II, розрив в оплаті праці помітно збільшився.
Рівень стресу від роботи постійно зростає
Незважаючи на наявні докази того, що загальний рівень задоволеності роботою у Великій Британії доволі високий, лише незначна меншість працівників говорять, що вони будуть готові докласти зайвих зусиль задля свого роботодавця. Також дослідження свідчать про зростання в останні десятиліття царювання королеви рівня стресу, пов’язаного з роботою. Швидке збільшення рівня застосування інформаційних технологій на робочому місці створило можливості для розширення автономії співробітника, в тому числі можливість більше працювати з дому, але в той же час призвело до інформаційного перевантаження, розмитих меж між роботою і неробочим часом, і посприяло впровадженню більш складного контролю і спостереження за співробітниками.
Жінки відбирають хліб у чоловіків
У той час як 60 років тому більше ніж дві третини людей на оплачуваній роботи були чоловіками – і практично всі чоловіки працездатного віку мали роботу – частка зайнятих чоловіків впала до 53%. Частка жінок працездатного віку, яка мала роботу, збільшилася за ці 60 років з 46% до 66%, а частка працюючих чоловіків зменшилася з 96% до 75%.
Робочих місць стає менше і більше працюють головою, ніж руками
Кількість робочих місць у виробництві знизилася з 8,7 млн. чоловік в 1952 до 2,5 млн. в даний час, частка робочих місць у виробництві в загальній чисельності зайнятих знизилася з більш ніж 1/3 до 8%. У другій половині царювання королеви частка кваліфікованих робітників ручної праці в загальній чисельності зайнятих скоротилася з 18% до 10%. Частка людей на управлінських посадах, в професійних послугах та посадах технічного характеру – працівники розумової праці – зросла з 25% до 44%. Також частка людей, зайнятих в «особистих послугах» та у «продажах і обслуговуванні клієнтів» зросла з 6% до 16%.
Роль профспілок зменшується
У 1952 році до лав профспілок входило 9,5 млн. працюючих (40% працівників). До 2011 року ця цифра впала до 6,5 млн. (26% працівників). Вважається, що, коли королева вступила на престол, було всього близько 20 тис. чоловік, зайнятих в управлінні персоналом в усіх організаціях Великобританії. Сьогодні цей показник складає близько 400000 – у двадцять разів більше.
Ті самі 3 до 1, але з негативним відтінком
Рівень зареєстрованого безробіття в 1952 році (350 000) складав лише третину відповідного показника сьогодні (кількість людей, які отримують допомогу шукача роботи). У 1952 році було порівняно мало довгострокових безробітних. У той час тільки 1 з 10 зареєстрованих безробітних був безробітними більше року, а сьогодні цей показник становить 1 з 6 чоловік, що отримують допомогу шукача роботи. Аналогічно, у той час як в 1952 році було 3 вакансій на кожного зареєстрованого безробітного, сьогодні вже на 1 вакансію припадає 3 особи, які отримують допомогу шукача роботи.
Розшарування суспільства
Під час царювання королеви з’явився розподіл на «домогосподарства, що забезпечені роботою» – сім’ї з більш ніж одним працюючим – та на «безробітні домогосподарства». У 50-х роках, коли рівень працевлаштування чоловіків був доволі високим, вірогідність того, що в сім’ї був хоча б один годувальник, була високою. Починаючи з кінця 60-х років, частка сімей, в яких не було жодного працюючого, збільшилася з 4% до 18,8%.
Д-р Джон Філпотт, Головний радник з економічних питань в CIPD, коментує:«За шість десятиліть правління королеви Єлизавети, робота продовжує залишатися основою нашого повсякденного життя. Піддані Її Величності можуть присвятити більшу частину свого вільного часу і грошей дозвілля, але хоча робота і зазнала таких змін, яких не могли собі уявити в 1952 році, Великобританія, як і раніше, не проявляє жодних ознак того, щоб стати суспільством відпочинку, як передбачали футурологи у недавньому минулому».
«Незважаючи на те, що перші п’ять років правління Королеви наша нація виходила з режиму післявоєнної економії і тоді чинний прем’єр-міністр Гарольд Макміллан заявив, що Великобританія «ніколи не почувалася так добре», середній рівень життя був дуже мізерним в порівнянні з тим, що в 2012 році ми також називаємо «режимом жорсткої економії» Великобританії. Проте в нашому ще більш нерівному суспільстві, із загрозою безробіття навіть у гарні часи, люди, здається, почуваються не набагато щасливіше щодо свого трудового життя, і багато з них виявляють симптоми пов’язаного з роботою стресу. Яким би не був у майбутньому світ роботи, уроком останніх шести десятиліть є те, що підвищення продуктивності та процвітання не достатньо для підвищення загального блага на робочому місці або суспільства в цілому».
За матеріалами CIPD, оригінал доповіді англійською тут
Коментарi